| Гильдии (тематическое общение) > Библиотека поэзии |
| Пару страничек... |
| << < (2/4) > >> |
| Aya:
первый очень понравился) так и хотелось его спеть, а не прочитать) :P |
| Странник:
Спой :) |
| Странник:
Не зачитайся этим одностишьем..... (с) by me ;D |
| Faraosha:
Lopar я могу им зачитаться, так как "Життя бентежне". |
| Странник:
три текста на украинском. знаю что Террон вроде как русский, но думаю, может хоть половина аудитории оценит... Порожнеча.... Порожні думки Порожні руки Порожні строки Пусте безгуздя Порожнє небо Порожні очі Пусте у серцях Ідуть за руку Відсутність мрії Відсутність ритму Відсутність сенсу Чи є надія? Що ви хотіли? Щось веселеньке? А чорта зо два! Читайте далі... Чи не читайте.. Писав же вище: Тут все порожнє Аж вітер свище... Наступні строфи Ще більш порожні Шукай в мовчанці Шалену риму .......... .. ....... ...! ....... ..... ....... . ............. ......... .. ..........? ............. ...... ........ ... (с) 12.12.2007 **** Що робити? Мозок вимикається в грудях пече чорним полум’ям думки розлітаються погляд у далину дивно – посміхається! Погляд посміхається насміхається? над ким наді мною? нехай старається а може брешу... та стараюся жити радісно... дуже важко, та я стараюся я не зламаюся! дідька вам, а не... але ж вимикається.. мозок мій... працює старається сил не вистачає, кажеш... “мені кепсько”... та.. нехай лається подивлюсь посміхнусь піду далі і ніхто, подивившись, не здогадаеться... **** Молитва Передчуття і співчуття Рук не бачу Перед очима Бритва Залізо? Торкнусь, ще раз... Біль пропала... По шиї провести... де я? Велика зала... Крила.. Так... Біль пропала Десь там – вітрила, люди ходять Чи ти пропала? Я довго думав... Чи вже запізно? Холодні Руки затуляють очі, вуха Лише молитва... Прокинься сину! Прокинувся, рук не бачу Перед очами... вона, звісно... де Бритва? Крила? Невже?! Уява... кімната, моя? Де я, дівчино? Та в хаті! Щось неспокійно, я думав Але молитва, як колискова... Чи колискова справді? Вона посміхалась, заплющив очі Не бачу руки, не чути Крила, а Вона Вийшла та вмиває руки. Червоні... Від крові?! Згадав я бритву, залізо, вітрила, Тих людей до котрих крила Мене носили Біль пропала... Присмак заліза.. Вона вмиває червоні руки... Що відрізали мої крила.... (с) 2007-12-02 Серія “Спогади” |
| Навигация |
| Главная страница сообщений |
| Следующая страница |
| Предыдущая страница |