| Гильдии (тематическое общение) > Библиотека поэзии |
| Ворона |
| (1/1) |
| Princess Ríri Gorr:
Ворона Ти скажеш: "це лиш ворона!", Та що ти про мене знаєш? Ну сіра, місцями чорна, По всім смітникам літає! Так. Я народилася птахом, В гнізді своїх мами і тата, На гілці, що понад дахом Твоєї сільської хати. Вони мене годували, Всім тим, що знайти уміли, В негоду і дощ зігрівали, Своїм чорно-сірим пір'ям, Навчали, що самі вміли, (А вміють вони багато), Про звичаї розповіли, І звісно - про те, як літати. Про те, як здобути їжу, І те, як на захист стати, Для тих, кому в лапах хижих Довелося побувати. Про те, як сховати смаколик, Коли ти посеред зграї, Про те, як горіха розколе Авто, що по нім проїждає. Що брати горіха того Я зможу лиш на зелене Ото, що у світлофорі, Повернуте до мене... А ще, що корисно знати, Своєї й чужої мови. Щоб ворогів відганяти, Чи, щоб знайти допомоги, Не лиш серед своєї зграї, А навіть у вовка чи лиса, Що в лісі поживу шукають, (А в тебе її - "до біса"!): В замерзлої туші у лісі, Не просто пробити шкуру, А зуби, вовчі чи лиса Підходять, для тої натури. Тож знаючи мову інших, Ти клич кинеш, чи тривогу, Або може ще щось більше, Тобі стане у підмогу. А ще, вчили мама і тато, Що й люди бувають різні: Одним можна довіряти, А інші - страшні і злісні! І те, що хороша людина - То друг може бути навічно! А ворогів, як скотину, Ми дзьобами б'єм безкінечно! І каменем кинути можем, Чи шишкою в лоба поцілим, І ворога знатиме кожен, У зграї великій і сильній! Ворони - птахи розумні! Ми хитрі, кмітливі і вірні, Злопам'ятні ми, але чуйні... Ну, майже як ти - людино! (с) 16.05.2023 |
| Trinn:
Тут ще хтось є, я так бачу. Привиди на руїнах |
| Princess Ríri Gorr:
А чому б і ні? Бууу... чи Карррр! |
| Trinn:
Віу... Привиди привидів не налякають. |
| Навигация |
| Главная страница сообщений |