Старое, актуальное, украинское.
Я хочу сказати "ти"
Людині, що незнайомо
Проходить повз мене в ніч,
Коли не працює метро.
Їй зимно, як і мені,
Ховаючи по карманах
Ті руки в маленьких шрамах
Від сонної зимноти.
Їй боязко, та і мені
Незатишно йти в пітьмі
Уздовж ліхтарів без ламп.
(хто зрештою вкрутить їх?!)
Я хочу сказати "ми"
Людині, що незнайомо
Проходить повз мене в ніч,
Коли не працює метро.
Нам жовто, бо хтось на авто
Проїхав, ввімкнувши фари,
І зник так раптово, що
Подумали ми: то примара.
Нам сиро й музично, взуття
Саме відбиває драм-соло
В калюжнім асфальті у парку
Без жодного ліхтаря.
Я хочу сказати "Ти поряд"
Людині, що незнайомо
Проходить повз мене в ніч,
Коли не працює метро,
Рука моя служить карманом,
Ховаючим від зимноти
Його охололу руку,
Рахую маленькі шрами.
І хоч я не бачу обличчя,
Прикритого капюшоном
Його старого пальта,
Я знаю, пройдуть сторіччя
А ми з ним ходитимем вічно
У темному-темному парку
Без жодного ліхтаря.