! Добро пожаловать в
Сегодня Апреля 20, 2025, 20:00:57

Автор Тема: (Укр) Розмови  (Прочитано 1167 раз)

0 Жителей и 1 Гость просматривают эту тему.

Оффлайн Yoru no Uta

  • Активность: 0%
  • Сообщений: 292
  • Спасибок получено: 33
  • Жизнь-это тоже потрясающее приключение
    • Просмотр профиля
(Укр) Розмови
« : Октября 31, 2012, 01:01:23 »
       
РОЗМОВИ
        У срібному мерехтінні кружляли метелики, співали свої дивні пісні, сплітали ніч у місячний візерунок. Ніч покірно хитала головою і вплутувалась у тонкі павутинки комашиного мережива. Нізвідки з′явився лункий голос, тремтів між метеликами, налякано хапав ніч за руки, але все одно губився у мерехтливому вирію. Вітер по-батьківськи підсміювався над сором′язливим голосом, брав у свої обійми та виносив подалі від палкого танцю місячних створінь. Тоді голос міцнів, набирав виразного тембру і починав говорити із вітром, ніччю, метеликами… Кожним, хто жадав розмови. Він ставив багато запитань і вислуховував усі відповіді, вимовляв безліч незнайомих слів, куштуючи їх на смак. Вітер одразу ж повторював їх за лунким голосом, і через кілька секунд вся ніч була просякнута запахом дивних нових значень. Тоді голос замовкав і починав прислухатися до невиразного шепоту ночі. Ніч охоче шепотіла голосу, бо з вітром чи метеликами все одно було  марне розмовляти – вони не вміли слухати, а голос був вдячним і талановитим слухачем. Голос завмирав, слухаючи нічне шепотіння, прозорішав і врешті замовкав. Метелики розтавали у місячному мареві, вітер засинав у смарагдовому шурхоті трави, а ніч зненацька завмирала у передчутті світанку.
        Кожний ранок наставав несподівано. Непомітно випливав з-за обрію,  ховаючись за прозорими вранішніми хмаринками, потроху  ковтаючи зірки. А потім голосно озивався, наче вистрибнувши зі сховку. Тоді наставав час прокинутись.
- Прокидайся. Тобі не варто боятись ранку. Сьогодні ти отримала ще одну нагоду. Прокидайся…А ввечері я знову повернусь…
Дівчина у траві повільно розплющила очі. На неї привітно дивився ранок і усміхався.
-Іди геть, я хочу спати!
У відповідь лише приязна тиша.
- Мені немає про що говорити з тобою! Чому ніч так швидко минає?! Я хочу говорити з нею, а не з тобою…
- У тебе немає вибору. Ніч висохла, залишивши по собі ранок… Змирись і починай новий день.
- Зануда! – Дівчина перевернулась на інший бік. – Я хочу спати… А потім знову прокинутись і слухати шепіт ночі… І сміх вітру… І дурні теревені срібних метеликів… Я хочу знову бути… лише голосом…
- Годі! Прокидайся! – Холодна роса посипалась на оголені руки й ноги, сон налякано відступив. Синє небо відбилось у синіх очах. Вона прокинулась.
- Привіт, світанку! Поговоримо?

З циклу "Диво Світанку, або У шизофренії жіноча стать"
« Последнее редактирование: Октября 31, 2012, 13:09:46 от Yoru no Uta »
Нерожденные слова горло теребят.
Я училась убивать.
Начала - с себя.

Оффлайн Tirex

  • Графиня Терронская
  • Хранитель Замка
  • Активность: 0%
  • Сообщений: 3141
  • Спасибок получено: 99
  • Подпись под аватаром
    • Просмотр профиля
Re: (Укр) Розмови
« Ответ #1 : Декабря 25, 2012, 11:38:02 »
Прекрасное владение украинским языком. Для наших иностранных жителей можно было бы сделать перевод, но потеряется половина прелести этого произведения. Для меня украинский - неоднозначный язык, хоть и родной, но вот здесь принес радость, почти наравне с радостью от песен Вакарчука. Ночь высохла - аллюзия?
Да где ж твое что, раз знаешь - как? Алхимик, где ж твое золото?
(с) Марина Цветаева. Поэт о критике

«Случайно запевший театральный пожарный критике не подлежит»
В.Шкловский

Оффлайн Yoru no Uta

  • Активность: 0%
  • Сообщений: 292
  • Спасибок получено: 33
  • Жизнь-это тоже потрясающее приключение
    • Просмотр профиля
Re: (Укр) Розмови
« Ответ #2 : Декабря 29, 2012, 22:14:50 »
Ночь высохла - аллюзия?

Аллюзия - стилистическая фигура, содержащая явное указание или отчетливый намек на некий литературный, ... факт, закрепленный в текстовой или разговорной речи.
 
Когда писала - это было просто метафорой, но стало интересно, это может быть отсылкой к чему-то еще?
Нерожденные слова горло теребят.
Я училась убивать.
Начала - с себя.

Оффлайн Tirex

  • Графиня Терронская
  • Хранитель Замка
  • Активность: 0%
  • Сообщений: 3141
  • Спасибок получено: 99
  • Подпись под аватаром
    • Просмотр профиля
Re: (Укр) Розмови
« Ответ #3 : Декабря 30, 2012, 09:15:26 »
"Після дощу
Висохла ніч,
Вітер погас"

("После дождя
Высохла ночь,
Ветер погас")

(с) Вакарчук,
"Кавачай", альбом "Янанебібув", 2000 г.

В свое время фанатела серьезно по ним, такие вот моменты воспринимаю как аллюзии, но даже если нет - честь и хвала автору, это прекрасная фигура речи.
Да где ж твое что, раз знаешь - как? Алхимик, где ж твое золото?
(с) Марина Цветаева. Поэт о критике

«Случайно запевший театральный пожарный критике не подлежит»
В.Шкловский

Оффлайн Yoru no Uta

  • Активность: 0%
  • Сообщений: 292
  • Спасибок получено: 33
  • Жизнь-это тоже потрясающее приключение
    • Просмотр профиля
Re: (Укр) Розмови
« Ответ #4 : Декабря 30, 2012, 12:53:29 »
Вай, а я и не слышала этой песни...
Вообще это случайно получилось, но если песня Океана Эльзы - тогда да, это аллюзия)))))
Нерожденные слова горло теребят.
Я училась убивать.
Начала - с себя.